«Зачарована Десна» була як сповідь змученого митця, як надійна моральна опора для власного духу і свого народу, який гине в полум’ї Великої Вітчизняної війни, і як виправдання перед ним, Україною, людьми і самим собою.
Це автобіографічний твір, надзвичайно ліричний, суб’єктивний. Письменник вільно полинув за спогадами про свос раннє дитинство. Однак при тому не був обмежений цензурою, ідеологічними догмами, бо писав не для постановки фільму, писав для себе.
Дав волю і теперішнім своїм роздумам, почуттям, стаючи хоча б на короткий час чистим дитям природи, дитям світу, хай більше уявного, аніж реального. Внутрішнє авторське «Я» знайшло тут найповніше виявлення, а романтичне світовідчування отримало найоптимальніше втілення. За всіма жанровими ознаками твір правильніше було б назвати ліричною повістю.
Комментариев нет:
Отправить комментарий